Держпродспоживслужба Донецької області визнала небезпечне поширення осередків мишоподібних гризунів.
За інформацією Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області у східних, південних, подекуди – у північних областях України виявлено небезпечне поширення осередків мишоподібних гризунів.
Редакція видання «Новини Краматорського району» про це повідомляла ще наприкінці серпня поточного року. Тоді Держпродспоживслужба Донецької області відмовилась коментувати нам вказану ситуацію з гризунами.
З огляду на здатність до швидкого розмноження та міграцію у пошуках соковитої рослинності існує висока ймовірність того, що незабаром зросте інтенсивність заселення озимих культур мишоподібними гризунами. Варто враховувати, що мишоподібні гризуни мають надзвичайно високий потенціал розмноження – протягом 6 місяців за присутності на 1 гектарі до 3 жилих колоній з однією батьківською парою полівки сірої в кожній можна отримати орієнтовно 600 особин потомства, здатних знизити врожайність озимих зернових та ріпаку на 30–70%.
Осінь поточного року в умовах Донецької області характеризувалась аномально високими температурами повітря та наявністю опадів. Такі умови у купі з наявністю свіжої кормової бази доволі сприятливі для розвитку і стрімкого розмноження мишоподібних гризунів. Зараз спостерігається стрімке заселення гризунами посівів озимих культур, що становить високу загрозу для рослин озимого ріпаку та посівів озимих зернових культур. Гризуни живляться як зеленою масою рослин, так й насінням, яке висіяне у ґрунт, затягуючи його в свої нірки і готуючи у такий спосіб запаси кормів для живлення в зимовий період. Озимим посівам мишоподібні гризуни завдають значної шкоди вже в осінній період. Через недостатню кількість рослинної їжі шкідники починають переселятись з місць резервації, в першу чергу, на багаторічні трави та на посіви озимих культур. За зимовий період, при масовому розмноженні, миші сильно зріджують посіви, об’їдають листя і стебла. Весною серед посівів з’являються великі пліши з норами і ходами шкідника. Видовий склад мишоподібних гризунів – це звичайна полівка (75%) і курганчикова миша (25%). Характерною біологічною особливістю цих шкідників є їх живлення рослинним кормом та висока плодючість. За сприятливих умов вони можуть розмножуватися у великій кількості на значній території та суттєво знижувати врожайність озимих зернових, ріпаку та багаторічних трав. Полівка звичайна – найбільш поширений на Донеччині вид гризунів. Одна самка у нашій зоні степу може привести до десяти виводків. Живе сімейними поселеннями що, як правило, складаються з1-5 споріднених самок і їх потомства 3-4 поколінь. На своїх поселеннях полівки риють складну систему нір і протоптують мережу стежок, які взимку перетворюються на підсніжні ходи. Тваринки рідко покидають стежини, які дозволяють їм швидше пересуватися і легше орієнтуватися. Глибина нір невелика, всього 20-30см. Шкідник типово-травоїдний гризун, до раціону якого входить широкий набір кормів. Миша курганчикова є різновидом хатньої миші, тільки менша за розміром. Характерною особливістю курганчикової миші є осіннє збирання великих запасів корму на зиму (5-10 кг колосків зернових культур, насіння 3 злакових та інших видів бур’янів) та споруджування над ними земляних курганів близько 1 м у діаметрі і 0,5 м заввишки. Такі курганчики споруджує лише одна пара мишей, яка згодом «обживає» його цілою родиною. Миші будують курганчики лише тоді, коли для них на полях є досить поживи, зазвичай, – це поля після соняшнику та кукурудзи, а також забур’янені площі. При виявленні 3-5 жилих колоній мишоподібних гризунів на гектар необхідно проводити захисні заходи. Миші продовжують масово розмножуватися поки середньодобові температури повітря не знижуються нижче +5С. При механізованому внесенні принад необхідно застосовувати біологічний метод, використовуючи препарати, які містять бактерії мишиного тифу. Вони безпечні для інших живих організмів, адже на відміну від хімічних препаратів впливають лише на мишей і не чинять шкідливої дії на тварин та птахів. Зернові приманки на основі хімічних речовин (бродіфакуму, бромадіалону та флокумарину) повинні розкладатись обов’язково вручну, мірними ложечками по 3-4 г на нірку з обов’язковим прикриттям нірки (засипанням землею). Усі ці діючі речовини є антикоагулянтами, тобто вони блокують згортання крові, в результаті чого гризуни гинуть від внутрішньої кровотечі. Особливістю цих препаратів є відкладена дія, тобто шкідники не гинуть одразу після того, як з’їли приманку, смерть наступає за кілька днів. Такий ефект створений для того, аби інші гризуни не відмовлялись їсти отруйну принаду, побачивши смерть іншої миші, яка поласувала отруєним зерном.
Вищезазначені отруєні принади пройшли еколого-експертну оцінку матеріалів, проведену відповідним структурним підрозділом Міндовкілля на підставі документів, поданих заявниками для державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів згідно з Порядком проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1996 р. № 295, та за позитивними результатами внесені до Державного реєстру пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні.