Українці, які мають значне порушення функцій організму, що обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи, мають право на отримання інвалідності.
Для цього потрібно пройти медико-соціальну експертизу (МСЕК). Зокрема, під час звернення до МСЕК необхідно мати з собою документи, що підтверджують стійке порушення функцій організму. Чи дійсно це так – читайте в матеріалі “Новини Краматорського району“.
Українці роками не можуть отримати інвалідність
На час дії воєнного стану в Україні затверджено спрощену процедуру проходження МСЕК. Однак на практиці це зовсім не так, і люди які мають значне порушення функцій організму роками не можуть отримати інвалідність через бюрократичну процедуру.
Оксана – переселенка з Донецької області, до початку повномасштабного вторгнення жінка вела повноцінне життя та працювала в області правознавства. Після початку повномасштабного вторгнення жінка евакуювалася до Тернопільської області.
Журналістам видання “Новини Краматорського району” жінка розповіла, що відчула значне погіршення функцій організму. І згодом звернулася до офтальмолога, який поставив невтішний діагноз.
“Через порушення функцій організму я втратила працездатність, оскільки я майже нічого не бачу, у зв’язку з цим не можу працювати. Проте втрату працездатності треба підтвердити“, – ділиться Оксана.
Журналістка “Новин Краматорського району” декілька разів супроводжувала Оксану до медичних закладів. На першому етапі, аби пройти МСЕК, треба взяти направлення. Згідно з роз’ясненнями Міністерства охорони здоров’я направлення на медико-соціальну експертизу надає терапевт, сімейний лікар або вузький спеціаліст відповідно до профілю захворювання.
Що й було зроблено ще у червні 2023 року – відвідано сімейного лікаря з яким укладено декларацію. Зазначимо, що декларація з лікарем заключна за місцем тимчасового проживання. Проте у коментарі сімейний лікар зазначила, що не надає направлення на МСЕК, хоча у даній лікарні теж є медико-соціальна комісія.
Сімейний лікар видала направлення до профільного спеціаліста в обласну лікарню, яка, за їх словами, повинна видати направлення на МСЕК.
“З горем пополам я потрапила до офтальмолога в обласній поліклініці восени 2023 року. Яка за збігом обставин йшла у відпустку через декілька днів. З якої повинна була вийти приблизно через місяць часу. А зір постійно падає“, – поділилася Оксана
Направлення на МСЕК тоді жінка теж не отримала, за її словами лікар дала направлення на УЗД очей. Оксана розповіла, що так 10 місяців часу від УЗД до УЗД, від направлення до направлення, з лікарні в лікарні. І не має жодного результату, а жінка втрачає зір.
У квітні 2024 року під час візиту Оксана звернулася за поясненнями до голови МСЕК, яка підтвердила, що направлення на комісію надає терапевт, сімейний лікар, або вузький спеціаліст відповідно до профілю захворювання.
Проблеми під час роботи МСЕК. Які проблеми зафіксувала урядова комісія
Наприкінці грудня минулого року Міністерство охорони здоров’я України повідомляло, що на виконання рішень Ради національної безпеки і оборони для перевірки роботи медико-соціальних експертних комісій було затверджено склад регіональних робочих груп, до яких увійшли фахівці з експертизи та представники науково-дослідних установ.
Вони проводили перехресну перевірку роботи комісій у регіонах. Для опрацювання результатів перевірок регіональними робочими групами було створено міжвідомчу робочу групу, до якої входили представники міністерств, відомств і силових структур. За результатами проведеної роботи було виявлено низку проблемних питань.
Серед об’єктивних і системних проблем, що спостерігаються в роботі МСЕК, виокремили слабке матеріальне забезпечення і недостатність потрібних лікарів у складі комісій. В окремих областях вона сягає 93%. У п’яти областях України кількість комісій МСЕ недостатня для обслуговування населення цих регіонів.
Найбільше порушень – у веденні медичної документації. Так, в медичних документах, які направлялись на МСЕК, вказували вищий ступінь порушення без підтверджувальних досліджень. А іноді, навпаки, призначали додаткові дороговартісні обстеження, які просто були непотрібні. Цим створювали додаткове фінансове навантаження. Виявлені також випадки, коли свідомо встановлювали групу інвалідності, обґрунтовуючи рішення наявністю соціального фактора.
Що вже було зроблено для вирішення проблем
Міністерство охорони здоров’я повідомило, що перевірку роботи МСЕК проводитиме на регулярній основі. Вона включатиме як перевірку медико-експертної документації, так і проведення моніторингу роботи комісій під час огляду та обстеження пацієнтів і людей з інвалідністю.
Буде забезпечено контроль за під’єднанням обласних центрів МСЕК до електронної системи охорони здоров’я з метою контролю якості реабілітаційних заходів та контролю правдивості документів, що надаються лікарсько-консультативною комісією закладів охорони здоров’я.
Надалі ширше застосовуватиметься відповідальність закладів охорони здоров’я за необґрунтоване направлення на МСЕК. Так, у разі виявлення зловживання службовим становищем, службового підроблення або службової недбалості під час скерування хворого до лікарсько-консультативної комісії голова комісії у триденний строк інформуватиме про порушення правоохоронні органи.
Також буде запроваджено проведення обстежень мультидисциплінарними командами при направленні на МСЕК пацієнтів. Підсумковий звіт та рекомендації за результатами перевірок направлено, зокрема, головам військових адміністрацій для вжиття заходів реагування та усунення недоліків.
Загальна реформа МСЕК в Україні
Уже за місяць заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифровізації Марія Карчевич розповіла, що медико-соціальні експертні комісії фактично перестануть існувати, бо весь процес буде автоматизовано. Також запрацює обмін даними між різними сферами: охорони здоров’я, соціальною, економічною, сферою зайнятості та освітньою.
“Перша складова реформи – це швидке рішення для вдосконалення системи, яка є зараз. Ми провели аналіз поточної системи, провели перевірки роботи медико-соціальних експертних комісій у всіх регіонах нашої країни. За результатами перевірок виявлено і недоліки, і питання, над якими зараз працюємо“, – зазначила Марина Карчевич.
Друга частина реформи має бути ширшою і потребує більше часу. Ідея в тому, щоб впровадити міжнародні інструменти – не тільки у сфері охорони здоров’я, а й дотичних галузях. Це має бути єдиний інструмент для різних сфер, він дасть змогу стандартизовано виявляти потреби людей, і які їм потрібні послуги.
За її словами, ключовою ідеєю реформи стане можливість максимально повернути людину до звичайного повсякденного життя, і повернути, зокрема, її економічну активність. Наприклад, якщо пацієнт втратив функціональність і не може працювати на попередній роботі, його мають забезпечити перенавчанням. А далі в роботу включається центр зайнятості та допомагає знайти роботу.
Для цього має запрацювати обмін даними між сферами охорони здоров’я, соціальна сфера, економічна сфера зайнятості та освітня, уточнили у відомстві.
Робота МСЕК у Донецькій області
У Департаменті охорони здоров’я Донецької ОВА нам повідомили, що після початку повномасштабної війни в Україні частина МСЕК призупинила свою роботу і з 18 працює лише 7. При цьому три з них працюють безпосередньо в Донецькій області, а саме в Слов’янську та Покровську. Чотири інших переміщені в більш безпечні регіони України.
Обласний центр медико-соціальної експертиз бере участь у нарадах з питань реформування служби та надає свої пропозиції, зокрема й у нараді з актуальних питань удосконалення діяльності медико-соціальних експертних комісій медико-соціальних експертних комісій за участю міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка. При цьому, особлива увага приділяється своєчасному інформуванню щодо зміни в нормативно-правових актах на час воєнного стану.
Також обласний центр медико-соціальної експертиз проводить роботу з наповнення Централізованого банку даних з проблем інвалідності за наявної можливості роботи мережі інтернет. У Департаменті нам повідомили, що проводиться робота з під’єднання обласного центру медико-соціальної експертиз та його структурних підрозділів до електронної системи охорони здоров’я найближчим часом.
Громадянам у разі виявлення порушень їхніх прав під час роботи МСЕК звертатися із заявою до департаменту охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації, а з питань корупційних ризиків до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції. Це органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України або Національне агентство з питань запобігання корупції.
Матеріал створено за підтримки громадської спілки «Ліга сильних» та Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проєкту «Реформування МСЕК». Він не обов’язково відображає позицію партнерів та є відповідальністю авторів матеріалу.