Світлана та Богдан Зуякови створили у Краматорську команду, яка відновлює житло після обстрілів, евакуює маломобільних людей, забезпечує соціальний транспорт і підтримує молодь навіть у найскладніші часи.
Журналістка відання “Новини Краматорського району” Сабріна Якубова поспілкувалася з місцевими волонтерами.
Будемо вдячні саме вам, якщо підпишетеся на наш Telegram-канал «Новини Краматорського району» за посиланням ТУТ. Також, за бажання, ви можете підтримати нас фінансово за посиланням ТУТ. Обов’язково зазначте призначення платежу як «Благодійність». Будь-який внесок – 1, 2, 5 чи 10 – є цінною підтримкою для нас.
Світлана Зуякова почала волонтерську діяльність після того, як зустріла свого чоловіка — Богдана Зуякова. Богдан запустив разом із командою проєкт, в якому не вистачало однієї людини на виконання обов’язків оператора гарячої лінії. Дівчина погодилася на пропозицію чоловіка стати тієї людиною. Потім почала цікавитися іншими проєктами — так і стала волонтеркою.
- Розкажіть про організацію «Краматорське Об’єднання Волонтерів»
С: Наша організація займається кількома важливими напрямками, але в першу чергу — це допомога людям після прильотів. У нас є спеціальна бригада хлопців, які виїжджають на виклики після обстрілів і займаються відновленням вікон та дахів. Інша організація надає матеріали для ремонту вікон, а наша бригада виконує саму роботу. Другий напрям — це гуманітарна допомога. Наші волонтери розвантажують вантажівки з гуманітарною допомогою. Але основна діяльність — це соціальний транспорт. Ми закупили автомобілі швидкої допомоги і приймаємо заявки на перевезення маломобільних людей — з лікарні додому або навпаки. Я раніше працювала на гарячій лінії, приймала дзвінки і заявки. Люди телефонували, повідомляли важливу інформацію: вагу людини, її стан, адресу. Потім я передавала це нашим водіям та керівнику, і вони виїжджали за адресою у визначений день і час. У нас є спеціальна бригада, яка допомагає лежачим людям: переносять їх у машину та доставляють до лікарні. Іноді водії використовують власні автомобілі, якщо людина здатна пересуватися самостійно. Це дає змогу обробляти більше заявок і допомагати більшій кількості людей.
Зараз я ще виконую обов’язки менеджерки: займаюся закупівлями, документацією, звітністю.
Ми з Богданом також пов’язані з Молодіжною радою. Спочатку ми захистили проєкт, у межах якого записували відео з мотивацією для молоді залишатися в рідному місті. Проводили інтерв’ю з ДСНС, керівником місцевої адміністрації і показували, що тут можна працювати та досягати успіху. Також у нас є проєкт «QUIZенція спокою» — вечір для молоді, де ми граємо в ігри, спілкуємося, розслабляємося. Мета цього проєкту— дати можливість молоді відпочити і відчути підтримку.
- З якими труднощами ви найчастіше стикаєтеся під час роботи оператором гарячої лінії? Як часто надходять екстрені виклики?
С: Одного разу мені подзвонили опівночі з лікарні, яка не хотіла залишати жінку до ранку. Через комендантську годину ми не мали змоги її забрати, тому я зателефонувала іншому водію, щоб він приїхав зранку. У підсумку лікарня знайшла для неї місце. Складнощі бувають із людьми — іноді доводиться мати справу з агресією, особливо коли машини зламані або замерзли, і ніхто не може приїхати. Неприємно, коли допомагаєш безкоштовно, а у відповідь чуєш крик чи образи.
- Скільком людям вдається допомогти за день?
С: У нас буває до 30–40 дзвінків на день, що іноді виснажує. У середньому — 20 дзвінків на день, 70–100 за тиждень. 3–6 заявок щодня. Раніше ми регулярно возили людей на діаліз — тричі на тиждень, туди і назад. Через це ми могли отримати більше заявок. Взагалі, у нас великий попит на ці послуги, тому ми плануємо закупати ще одну машину швидкої допомоги.
Якщо є «вікно» між заявками, можемо підвезти людину до держустанов. Ми намагаємося допомагати всім, у кого є така потреба.
Волонтерська діяльність Богдана Зуякова розпочалася 25 лютого 2022 року. Разом із братом вони першими зголосилися будувати блокпости на околицях Краматорська. Усе почалося з допису на сторінці міської ради у Facebook із закликом про допомогу. Згодом до цього додалися евакуація людей, роздача гуманітарної допомоги — і поступово він закріпився в тих напрямках, у яких працює й сьогодні.
«Наша команда — це багато волонтерів. Ми не зосереджуємось на якомусь одному напрямі, а радше є «паличкою-виручалочкою» для всіх. До нас звертаються з різними запитами: провести тренінг для дітей, допомогти організації з переїздом тощо. На цьому етапі ми багато підтримували інші організації, щоб вони могли продовжувати свою роботу в місті».
- Які складнощі можуть виникати при перевезенні маломобільних людей?
Б: Найбільша складність при перевезенні — це вага людини та поверховість будинку. Якщо все добре організовано — проблем небагато.
- Як організовується евакуація? Що потрібно зробити людині, щоб отримати таку допомогу?
Б: Якщо потрібна евакуація, родичі людини виходять на зв’язок через соціальні мережі або через волонтерські організації, наприклад, «Схід SOS» чи «Янгол Спасіння». Вони передають заявку нам, і ми організовуємо евакуацію. Якщо людині нікуди їхати — привозимо її до Павлограда, де організовується розселення, а далі — на Західну Україну. Якщо людині є куди їхати, то ми забираємо її з небезпечного місця і веземо до рідних. Якщо людина не може зв’язатися з рідними, то вона зазвичай зв’язується з нами через військових.
- Як працює соціальний транспорт? Хто може скористатися цією послугою і як це зробити?
Б: Соціальним транспортом може скористатися будь-хто, хто цього потребує. Протягом 4 місяців проєкт не фінансується, і ми працюємо за власний кошт, концентруючись на перевезенні лежачих людей і людей в інвалідних візках. З липня, якщо отримаємо фінансування, зможемо допомагати всім, хто цього потребує, зокрема й бабусям, яким важко ходити. Соціальний транспорт іноді виїжджає за межі міста, якщо це поїздка з лежачою людиною до обласної лікарні.
- Як ви оцінюєте рівень небезпеки вашої роботи? Чим вам доводиться ризикувати, щоб допомагати іншим?
Б: Я ризикую постійно — і на відновленнях вікон (порізи, рани, падіння), і на фронті, коли доводиться ховатися від дронів.
С: Ми жертвуємо здоров’ям і часом — це теж свого роду ризик.
- Хто може отримати допомогу у відновленні вікон?
Б: Ми самі обираємо, кому допомагати. Якщо телефонує дієздатний чоловік — ми скоріше допоможемо бабусі чи дідусеві, які справді потребують цієї допомоги.
- Хто допомогає у фінансуванні вашої діяльності — держава, міжнародні організації?
Нас фінансувала міжнародна організація Nonviolent Peaceforce з 2023 до початку 2025 року. Вони закупали паливо, бронежилети, швидку допомогу і загалом забезпечували нас усім необхідним. Останні 4 місяці ми діємо за власний кошт, але сподіваємося, що з липня фінансування відновиться, і ми матимемо змогу допомагати людям і за межами Краматорська.
Матераіл підготувала: Сабріна Якубова