Дві області — два підходи: як Харківська та Донецька ОВА відповіли на запит щодо антидронових коридорів.
Журналістський запит Інформаційного агентства «Новини Краматорського району» щодо облаштування антидронових коридорів на ключових маршрутах «Ізюм–Слов’янськ–Барвінкове» отримав відповіді одразу з двох обласних військових адміністрацій — Донецької та Харківської. Обидві структури діяли в межах закону, але їхній підхід виявився принципово різним.
Будемо вдячні саме вам, якщо підпишетеся на наш Telegram-канал «Новини Краматорського району» за посиланням ТУТ. Також, за бажання, ви можете підтримати нас фінансово за посиланням ТУТ. Обов’язково зазначте призначення платежу як «Благодійність». Будь-який внесок – 1, 2, 5 чи 10 – є цінною підтримкою для нас.
Донецька ОВА: юридичні норми та переадресація
Відповідь Донецької ОВА має виразно формально-правовий характер. Посадовці наголошують на обмеженості повноважень адміністрації:
- облдержадміністрація керує лише дорогами місцевого значення, тоді як державні траси — в компетенції Служби відновлення та розвитку інфраструктури;
- питання антидронових захисних систем належать до сфери відповідальності Міністерства оборони;
- область уже перебуває в переліку територій бойових дій, тому логістичні маршрути можуть укріплюватися лише силами оборони.
Фактично, у відповіді Донецька ОВА відчувається акцент на дистанціюванні від відповідальності: адміністрація готова «надати сприяння» у разі рішення військових, але не ініціює власних кроків.
Харківська ОВА: акценти на практиці та ресурсах
На відміну від донеччан, Харківська ОВА подала розгорнуте бачення практичних проблем. У відповіді є кілька ключових тез:
- воєнний стан і скорочення бюджету обмежують фінансування, але ресурси спрямовуються на критичну інфраструктуру та фортифікації;
- адміністрація вже допомагає військовим частинам матеріалами для створення антидронових укриттів (шпалерна сітка, лісоматеріали);
- роботи на ділянці автошляху Ізюм–Кам’янка здійснюють військові підрозділи;
- щодо інших ділянок маршруту (в зоні відповідальності угруповання «Схід») обіцяно додаткове інформування.
Ця відповідь має менш формальний характер і демонструє намагання знайти баланс між обмеженими ресурсами та реальними потребами оборони.
Порівняння підходів
- Донецька ОВА — формальна позиція, що спирається на Конституцію та закон «Про місцеві державні адміністрації». Основний акцент: «це не наша компетенція».
- Харківська ОВА — практична відповідь із деталями про фінансові труднощі, але й прикладами реальної допомоги військовим. Основний акцент: «робимо, що можемо в межах можливостей».
Обидві відповіді відображають реалії воєнного стану, але демонструють різні моделі поведінки. Донецька область зосереджується на юридичній стороні та відповідальності Міноборони, тоді як Харківська — на прикладних кроках, навіть попри дефіцит бюджету.
Висновок
Ситуація з облаштуванням антидронових коридорів показує розрив між «буквою закону» і «практикою виживання». На папері питання безпеки доріг — винятково військова компетенція. Проте реальність війни змушує місцеву владу, як у Харкові, підключатися ресурсами й брати на себе частину тягаря оборони. Це свідчить про те, що навіть у межах однакових правових рамок, підхід до проблеми може кардинально відрізнятися — від формальної відписки до практичного пошуку рішень.
Також сюди потрібно додати приклад Краматорської МВА, яка на відміну від деяких адміністрацій, які у своїх офіційних відповідях відмежовуються від теми, Краматорська громада показує інший підхід.
Тут місцева влада спільно з військовими та комунальними підприємствами вже розпочала облаштування антидронового коридору на ділянці автошляху Дружківка–Краматорськ. Про це трохи докладно розповімо згодом.



