Донеччина входить у ТОП-5 за рівнем збитків.
Серед всіх українських регіонів у ТОП-5 за рівнем збитків входять Донеччина. Про це повідомляють «Новини Краматорського району» з посиланням на голову Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олену Шуляк.
За попередніми оцінками, внаслідок бойових дій рф в Україні зруйновано або пошкоджено понад 50% житлового фонду, а деякі з населених пунктів майже не мають вцілілих будівель. Тому рішення про їхнє відновлення будуть прийматися з огляду на величезну кількість факторів. Серед можливих прикладів – готовність згодом повернутися хоча б 50% населення.
Про це на зустрічі з Конфедерацією будівельників України повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
Вона розповіла, що згідно з оцінками Київської школи економіки, з початку повномасштабного російського військового вторгнення загальна сума прямих збитків перевищила $157 млрд. Серед всіх українських регіонів у ТОП-5 за рівнем збитків входять Донеччина, де загальна сума збитків становить $37,3 млрд, Харківщина – $30,2 млрд, Луганщина – $17,1 млрд, Запорізька область – 1$4,7 млрд, Херсонщина – $12,2 млрд.
Найбільша частка у загальному обсязі прямих збитків у цих та інших регіонах України завдана житловим будівлям – майже $59 млрд, та інфраструктурі – майже $40 млрд.
«Тільки на початок 2024 року, через бойові дії пошкоджено чи зруйновано 50% житлового фонду у значній кількості населених пунктів. Найбільші руйнування житла у таких містах як Маріуполь, Харків, Чернігів, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Бахмут, Мар’їнка, Лисичанськ, Попасна, Ізюм та Волноваха. Деякі з них зруйновано вщент. Наприклад, у Сєвєродонецьку пошкоджено 90% житлового фонду, такі міста як Бахмут і Мар’їнка майже не мають непошкоджених будівель», – розповіла Шуляк, посилаючись на дані КШЕ.
При цьому, вона зауважила, що вартість відновлення України буде щонайменше втричі дорожчою за суму збитків. Зокрема, за останніми підрахунками Світового Банку, загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить $486 млрд впродовж наступного десятиліття.
З огляду на ці цифри, підкреслила Шуляк, потрібні вкрай виважені рішення щодо того, які населені пункти відновлювати, за якими критеріями це робити і як розподіляти відповідальність під час цих процесів.
Парламентарка розповіла, що нині завершується доопрацювання спеціального законодавства, яке регулюватиме всі аспекти відновлення. Йдеться про законопроєкт «Про основні засади відновлення». Перші напрацювання вже готові і нещодавно завершитися публічні консультації, під час яких зібрали більше ніж 1 тис. експертів і усіх стейкхолдерів, щоб проаналізувати його норми.
«Зараз ми збираємо всі отримані пропозиції, оформлюємо їх і направимо до Мінвідновлення. Вони також їх доопрацюють і на розгляд Парламенту ми вже представимо спільний продукт. Потреба у ньому беззаперечна – потрібно на рівні законодавства прописати дуже багато речей. Зокрема, яким чином проводити відбудову зруйнованих населених пунктів, за якими критеріями. Є питання і по розподілу повноважень – що робить Кабмін, що робить Агентство відновлення, що роблять органи місцевого самоврядування. Це важливо зафіксувати на рівні закону», – зауважила Шуляк.
Вона додала, що згідно з попередніми напрацюваннями законопроєкту, рішення щодо відновлення знищених населених пунктів може прийматися в залежності від того, скільки житла там залишилося, чи повернеться туди хоча б 50% населення, яке проживало там до війни, та чи буде там водопостачання, опалення і електроенергія. І це, за її словами, лише приклад можливих критеріїв для відбору.
«Наразі триває їх доопрацювання і фінальних список критеріїв для можливості відновлення визначить Кабмін за підсумками цих доопрацювань. Доопрацюванню підлягають в тому числі фактори, які впливатимуть на рішення про те, які населені пункти Україна відновлюватиме першочергово і які, на жаль, можливо відновлювати не буде», – пояснила Шуляк.
Вона наголосила, що насамперед слід розробити критерії, за якими буде визначатися статус населених пунктів, які або значно пошкоджені, або вщент зруйновані. Без цього етапу неможливо підійти до обговорення принципів їх відбудови. Або не відбудови.
При підготовці напрацювань законопроєкту, зазначила Шуляк, пропонувалися кілька варіантів таких критеріїв. Перший – певний відсоток знищеної або значно пошкодженої житлової нерухомості того чи іншого населеного пункту. Інший з запропонованих критеріїв – певний відсоток наявної критичної інфраструктури у ньому, оскільки від цього залежатиме можливість або неможливість отримання його мешканцями таких базових послуг як електроенергія, газ, водопостачання, водовідведення, гаряча вода, опалення тощо.