У Вінницькій області діє чітка система прийому переселенців із Донеччини, однак підприємства регіону не поспішають релокуватися: робоча група є, але запитів від бізнесу немає.
Вінницька область активно співпрацює з Донецькою обласною військовою адміністрацією у питанні евакуації населення, проте у сфері переміщення підприємств ця взаємодія практично відсутня.Це підтверджують відповіді обласних департаментів на інформаційні запити ГО «Новини Краматорського району».
Будемо вдячні саме вам, якщо підпишетеся на наш Telegram-канал «Новини Краматорського району» за посиланням ТУТ. Також, за бажання, ви можете підтримати нас фінансово за посиланням ТУТ. Обов’язково зазначте призначення платежу як «Благодійність». Будь-який внесок – 1, 2, 5 чи 10 – є цінною підтримкою для нас.
Евакуація цивільних: штаб, алгоритми та відповідальні особи
У відповіді Департаменту з питань цивільного захисту Вінницької ОВА йдеться про чітку систему організації евакуаційних заходів.
Ще у березні 2025 року наказом начальника ОВА створено обласний координаційний штаб з питань проведення евакуаційних заходів та реагування на масове переміщення населення. У вересні його склад і положення було оновлено.
Штаб:
- є головним органом з організації евакуації в області;
- взаємодіє з комісіями з питань ТЕБ та НС;
- забезпечується Департаментом цивільного захисту.
Вінниччина активно координує дії з Донецькою ОВА через цей штаб і виконує рішення центрального Координаційного штабу, створеного постановою Кабміну.
У вересні 2025 року проведено низку практичних заходів:
- моніторинг наявних місць у місцях тимчасового проживання (МТПП);
- аудит приміщень, які можна переобладнати під житло для ВПО;
- розрахунок потреб у фінансуванні;
- призначення у громадах відповідальних за розміщення переселенців;
- розробка алгоритму дій для переміщення маломобільних осіб із транзитних центрів до стаціонарних закладів.
Таким чином, у сфері евакуації населення Вінниччина має налагоджену систему та конкретні результати.
Релокація бізнесу: структура є, але звернень немає
Інша ситуація склалася з переміщенням підприємств.
За інформацією Департаменту економіки Вінницької ОВА, ще у квітні 2022 року створено робочу групу з питань релокації та супроводу суб’єктів господарювання. Вона мала б допомагати бізнесу знаходити приміщення, забезпечувати перевезення працівників і виробничих потужностей, а також консультувати щодо державних і міжнародних програм підтримки.
Однак у відповіді прямо зазначається: у 2025 році жодного запиту від підприємств Донецької області про релокацію до Вінниччини не надходило.
Тобто механізм існує формально, але фактичної взаємодії на рівні бізнесу немає.
Контраст: люди — так, підприємства — ні
Порівняння обох відповідей показує виразний контраст:
- у сфері людей Вінниччина має відпрацьовану систему, активно співпрацює з Донеччиною та готова приймати переселенців;
- у сфері бізнесу — робоча група діє лише «на папері», а конкретних випадків релокації підприємств з Донбасу немає.
Таким чином, область сьогодні більше зосереджена на прийомі й облаштуванні цивільних, тоді як питання економічної інтеграції Донбасу через переміщення бізнесу лишається відкритим.
Чому бізнес не поспішає виїжджати з Донеччини у Вінницю?
На відміну від переселенців, які змушені залишати домівки через небезпеку, бізнес завжди діє більш прагматично. Пояснює експерт з питань економічного розвитку та релокації підприємств:
1. Втрата ринків збуту.
Багато виробництв у Донецькій області орієнтовані на місцевий чи прифронтовий ринок. Перенесення у Вінницю означає пошук нових клієнтів, партнерів і логістичних ланцюгів, що потребує часу та інвестицій.
2. Високі витрати на переїзд.
Релокація обладнання, перевезення персоналу, оренда нових площ, відновлення виробництва — це десятки, а інколи й сотні мільйонів гривень. Для малого й середнього бізнесу такі витрати часто непосильні.
3. Кадровий фактор.
Не всі працівники готові виїжджати з Донеччини. Особливо це стосується спеціалістів із вузьким профілем. Без них бізнес боїться втратити конкурентоспроможність.
4. Недостатня адаптованість інфраструктури.
У Вінницькій області дійсно створюють промислові парки й локації для релокації, однак підприємці скаржаться на обмеженість площ, складну бюрократію й повільність процесів.
5. Психологічний бар’єр.
Для багатьох підприємців залишити Донеччину — означає визнати, що повернутися найближчим часом неможливо. Це не лише бізнес-рішення, а й особистісне.
Експерти зазначають, що для прискорення процесу держава мала б запропонувати додаткові стимули: податкові пільги, спрощені земельні процедури, субсидії на переїзд обладнання. Лише тоді бізнес відчуватиме, що його інтереси враховують так само, як і потреби переселенців.
Нагадаємо, раніше ми вже розповідали про евакуацію з Донеччини на Кіровоградщину — офіційні звіти проти реальних викликів, а також висвітлювали ситуацію з переселенням людей на Черкащину.